БЕРIВСЬКА КЛАСИФIКАЦIЯ I ПРОСТОРИ ЛЕБЕҐА
Анотація
У зв'язку з берiвською класифiкацiєю нарiзно неперервних вiдображень та їх аналогiв уведено вiдповiдне поняття простору Лебеґа. Доведено, що топологiчний векторний простiр, який подається як об'єднання зростаючої послiдовностi метризовних пiдпросторiв, i -метризовний паракомпакт є просторами Лебеґа.
In connection with Baire classification of separately continuous mappings and its analogs it is introduced the corresponding notion of Lebesgue space. It is proved that topological vector space which is union of increasing sequence of metrizable subspaces and -metrizable paracompactum are Lebesque spaces.
Завантаження
Посилання
Rudin W. Lebesgue first theorem // Math. Analysis and applications, Part B. Edited by L.Nachbin. Adv. in Math. supplem. studies 7B. Academic Press.–1981.–P.741–747.
Маслюченко В.К., Собчук О.В. Берiвська класифiкацiя i -метризовнi простори // Мат. студiї.–1993.–Вип.3.–С.95–102.
Михайлюк В.В., Собчук О.В. Берiвська класифiкiцiя векторнозначних вiдображень для простору фiнiтних послiдовностей // Наук. вiсник Чернiвецького ун-ту: Зб. наук. пр. Вип. 76. Математика.–Чернiвцi: Рута, 2000.–С.80–81.
Энгелькинг Р. Общая топология.–М.: Мир, 1986.–751 с.
Шефер Х. Топологические векторные пространства.–М.: Мир, 1971.– 360 с.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
