УСЕРЕДНЕННЯ В КОЛИВНИХ РЕЗОНАНСНИХ СИСТЕМАХ ВИЩОГО НАБЛИЖЕННЯ IЗ ЗАПIЗНЕННЯМ
Анотація
Знайденi оцiнки похибки методу усереднення за кутовими змiнними для систем iз запiзненням вищого наближення на скiнченному вiдрiзку.
For the systems of the higher approximations with retarded in finite segment the estimate of error of averaging method is obtained.
Завантаження
Посилання
Митропольский Ю.А. Метод усреднения в нелинейной механике.–К.: Наук. думка, 1971.–440 с.
Гребеников Е.А, Рябов Ю.А. Конструктивные методы анализа нелинейных систем.–М.: Наука, 1979.–432 c.
Самойленко А.М., Петришин Р.I. Багаточастотнi коливання нелiнiйних систем.–К.: Iн-т математики НАН України, 1998.–340 с.
Медведев Г.Н. Высшие приближения метода усреднения при расчете некоторых систем дифференциальных уравнений с отклоняющимся аргументом // Вестник Моск. ун-та. Сер. 3.–1966.–N4.–С.110–115.
Рубаник В.П. Колебания квазилинейных систем с запаздыванием.– М.: Наука, 1969.–288 с.
Бiгун Я.Й. Метод усереднення в багаточастотних системах з запiзненням // Укр. мат. журн.–1998.–50, N2.–C.299–303.
Бигун Я.И., Самойленко А.М. Обоснование принципа усреднения для многочастотных систем дифференциальных уравнений с запаздыванием // Дифференц. уравнения.–1999.–35, N1.–C.7–14.
Самойленко А.М. К вопросу обоснования метода усреднения для многочастотных колебательных систем // Дифференц. уравнения.–1987.–23, N2.–C.267–278.
Хейл Дж. Теория функционально-дифференциальных уравнений.–М.: Мир, 1984.–421 с.
Азбелев Н.В., Максимов В.П., Рахматуллина Л.Ф. Введение в теорию функционально-дифференциальных уравнений.–М.: Наука, 1991.–280 с.
Бойчук А.А., Журавлев В.Ф., Самойленко А.М. Обобщенно-обратные операторы и нетеровы краевые задачи.–К.: Iн-т математики НАН України, 1995.–320 с.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
