ПРО МОДЕЛЬНУ КРАЙОВУ ЗАДАЧУ З ВЕКТОРНОЮ ВАГОЮ
Анотація
РозглядаєтьсямодельнакрайовазадачадляпараболiчноїзаЕйдельманомсистемирiвнянь векторного порядку . Сформульовано умову доповняльностi, яку мають задовольняти крайовi диференцiальнi вирази, щоб задача була добре поставлена. Побудовано ядра Пуассона задачi та наведено їх оцiнки.
Завантаження
Посилання
Загорский Т. Я. Смешаная задача для систем дифференциальных уравнений параболического типа. — Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1961. — 115 с.
Эйдельман С. Д. Параболические системы. — Москва: Наука, 1964. — 443 с.
Агранович М. С., Вишик М. И. Эллиптические задачи с параметром и параболические задачи общего вида // Успехи мат. наук. — 1964. — 19, №3.— С. 53—161.
Солонников В. А. О краевых задачах для линейных параболических систем дифференциальных уравнений общего вида // Тр. Мат. ин-та им. В. А. Стеклова АН СССР. — 1965. — 83.— С. 3—162.
Ладыженская О. А., Солонников В. А., Уральцева Н. Н. Линейные и квазилинейные уравнения параболического типа. — Москва: Наука, 1967. — 736 с.
Ивасишен С. Д. Линейные параболические граничные задачи. — Киев: Выща школа, 1987. — 72 с.— (Современные достижения математики и ее приложений)
Эйдельман С. Д. Об одном классе параболических систем // Докл. АН СССР. — 1960. — 133, №1.— С. 40—43.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).