Моделювання динаміки заряджених пучків як задача практичної стійкості в оптимізаційній постановці
Анотація
Розглянуті задачі оптимізації пучка іонів у лінійних прискорювачах. Сформульовані постановки задач, що виникають при дослідженні загальної задачі керування пучками. Викладено структурно-параметричні підходи для задач оптимізації. Оптимізаційні задачі керування зводяться до розгляду методів практичної стійкості. Оптимізація систем у структурнопараметричному класі дозволило розробити ряд алгоритмів отримання квазіоптимальних розв’язків, які зарекомендували свою працездатність у реальних системах.
The tasks of optimizing the іоп beam іп Ііпеаг accelerators are considered. The setting problems, which arise іп studying of the general problem of beams control, are formulated. Structuralparametric approaches for the optimization problems are developed. Optimization control problems are reduced to the methods of practical stability. Optimizing of systems in structural and parametric class allowed developing a number of algorithms for obtaining quasi-optimal solutions, which have proven their efficiency in real systems.
Завантаження
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
